офіційний вебсайт
ГОЛОВНЕ  УПРАВЛІННЯ  СТАТИСТИКИ  У  ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ  ОБЛАСТІ
49038, м.Дніпро, вул.Столярова, 3,тел.:(056) 778 68 43, (056) 778 67 69, e-mail: ous@dp.ukrstat.gov.ua
  Головна | Соціально-економічне становище області

Про Головне управління
Діяльність Головного управління
Доступ до публічної інформації
Нормативно-правова база
Публікації
Соціально-економічне становище
Статистична інформація
Експрес-випуски
Пресвипуски
Метаописи держстатспостережень
Методологія та класифікатори
Звітна документація
Електронна звітність
Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України
Замовлення статистичної інформації
Анкетні опитування
Корисна інформація
Юним громадянам
Всеукраїнський перепис населення
Звернення громадян

dneprstat.gov.ua

Архів 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ

 

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

за січень–жовтень 2017 року

 

Повідомлення Головного управління статистики

у Дніпропетровській області

 

Демографічна ситуація та соціальний захист

Чисельність наявного населення Дніпропетровської області, за оцінкою, на 1 жовтня 2017р. склала 3237,1 тис. осіб.

Кількість живонароджених у січні–вересні 2017р. становила 20803 особи, померлих – 38272 особи, природне скорочення – 17469 осіб.

У січні–вересні 2017р. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначено 517,5 тис. домогосподарств області, у міських поселеннях – 433,8 тис., у сільській місцевості – 83,7 тис. Загальна сума субсидій становила 238,9 млн.грн (на  30,7%  більше  відповідного  показника  2016р.),  з  неї  212,1  млн.грн –  у міських поселеннях, 26,8 млн.грн – у сільській місцевості.

Середній розмір допомоги цього виду у вересні 2017р. збільшився порівняно з тогорічним показником в 1,6 раза і склав 155,5 грн.

Загалом у вересні п.р. отримували субсидії для відшкодування оплати житлово-комунальних послуг 485 тис. домогосподарств області (35,8% їх загальної кількості), серед яких 42,2%  мали у своєму складі одну особу, 29,9% – дві, решта – три та  більше осіб.

Крім того, у січні–вересні 2017р. субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива було призначено 12,4 тис. домогосподарств, з них 3,9 тис. – у міських поселеннях, 8,5 тис. – у сільській  місцевості.  Загальна сума готівкових субсидій становила 35,5 млн.грн (11,3 млн.грн – у міських поселеннях, 24,2 млн.грн – у сільській місцевості).

Середній розмір такої допомоги у вересні 2017р. збільшився порівняно з тогорічним показником на 47,4% і дорівнював 3095,8 грн.

У вересні 2017р. мешканцями Дніпропетровщини сплачено за житлово-комунальні послуги 395,9 млн.грн, що становило 120% нарахованих за цей місяць сум (у вересні 2016р. – 98,8%), крім того, за електропостачання – 247,3 млн.грн.

Заборгованість населення області за газопостачання на кінець вересня 2017р. складала 1427,5 млн.грн, за централізоване опалення та гаряче водопостачання – 1269,9 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 598,1 млн.грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 477,5 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 101 млн.грн, за електропостачання – 150,4 млн.грн.

 

 

 

Зайнятість та безробіття

 

У вересні 2017р. середньооблікова кількість штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) становила 781 тис. осіб.

За даними державної служби зайнятості, на кінець жовтня 2017р. статус зареєстрованого безробітного в області мали 23,8 тис. осіб (на 3,1% менше, ніж місяць тому), з яких 62,6% – жінки, 35% – особи у віці до 35 років. Кожен п’ятий безробітний мешкав у сільській місцевості.

У загальній кількості безробітних 20,3% становили керівники та менеджери, 16,8% – працівники сфери торгівлі та послуг, 12,4% – робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устатковання, складання устатковання та машин, 11,4% – фахівці.

Рівень зареєстрованого безробіття на згадану дату склав 1,2% населення працездатного віку. У міських поселеннях цей показник дорівнював 1,1%, у сільській місцевості – 1,5%.

Потреба роботодавців у працівниках для заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) упродовж жовтня 2017р. збільшилась на 5,6% і на кінець місяця становила 5,8 тис. одиниць.

Найбільшим попитом користувались кваліфіковані робітники з інструментом (24,7% від загальної кількості заявлених вакансій), робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устатковання, складання устатковання та машин (24,1%), працівники найпростіших професій (13,1%). Найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (0,8%), технічні службовці (2,2%).

Співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили на кінець жовтня 2017р. залишилось без змін і визначило навантаження на одне вільне робоче місце на рівні 4 осіб. За даними міських та районних центрів зайнятості, найбільше навантаження спостерігалось у Межівському та Покровському районах – 78 осіб та 31 особа відповідно, найменше – у містах Кривому Розі, Павлограді та Вільногірську – по 2 особи на вакантну посаду.

Середньооблікова кількість безробітних, які у жовтні 2017р. отримували допомогу з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, склала 20,5 тис. осіб. Середній розмір допомоги дорівнював 2333 грн, що на 27,1% нижче рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати (3200 грн).

 

Доходи населення

 

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій області (з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) у вересні 2017р. порівняно з серпнем 2017р. збільшилась на 1,9% і дорівнювала 7182 грн.

Серед найбільш оплачуваних – працівники установ і організацій фінансової та страхової, а також професійної, наукової та технічної діяльності, нарахування яким у вересні 2017р. в 1,8 раза та на 34% перевищували середню номінальну заробітну плату в області. У промисловості найвища заробітна плата нараховувалась на підприємствах з добування кам’яного та бурого вугілля, металургійного виробництва; виробництва готових металевих виробів, крім машин і устатковання, де її рівень був більше середньообласного показника в 1,7 раза і на 22,9% відповідно. Водночас оплата праці персоналу, зайнятому тимчасовим розміщуванням й організацією харчування і текстильним виробництвом, виробництвом одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, у зазначеному місяці складала 58,7% та 69,6% від середнього рівня по економіці.

Індекс реальної заробітної плати (з урахуванням змін споживчих цін) у вересні 2017р. порівняно з серпнем п.р. становив 99,9%, відносно вересня 2016р. – 117%.

Упродовж вересня 2017р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій області збільшилась на 4,7%, або на 8,2 млн.грн, і на 1 жовтня п.р. дорівнювала 181,3 млн.грн.

У загальному обсязі боргу 92,8 млн.грн (51,2%) припадає на економічно активні підприємства.

Зростання зазначеного показника спостерігалося у транспорті, складському господарстві, поштовій та кур’єрській діяльності (на 25,6%), будівництві (на 8,3%), у промисловості побільшали борги з оплати праці на підприємствах з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (на 44,9%), виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (на 12,8%). Зросла заборгованість у Павлоградському та П’ятихатському районах (у 2,8 та в 1,6 раза відповідно), у містах Кривому Розі, Дніпрі, Жовтих Водах та Марганці (на 9%, 8,8%, 7,3% та 3,3% відповідно).

Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату, на 1 жовтня 2017р. дорівнювала 8,5 тис. осіб. При цьому кожному з них заборгували у середньому по 10927 грн, що на 52,1% більше заробітної плати в області у вересні п.р.

 

Правосуддя та злочинність

 

За повідомленням прокуратури Дніпропетровської області, упродовж 10 місяців 2017р. обліковано 41,1 тис. кримінальних правопорушень (злочини, виявлені органами Національної поліції (39,5 тис.), органами прокуратури (1,3 тис.), органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (141), органами безпеки (47), та органами Національного антикорупційного бюро (20)), що на 6,5% менше, ніж у відповідному періоді попереднього року.

Із загального числа зафіксованих правоохоронними органами кримінальних проявів 43,3% – тяжкі та особливо тяжкі.

У загальній кількості злочинів 65,7% становили злочини проти власності, 7,9% – у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення, 6,2% – проти життя та здоров’я особи, 4,4% – проти безпеки руху та експлуатації транспорту, 3,5% – проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян та злочини проти журналістів, 2,7% – злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, 2,3% – проти громадської безпеки, 1,8% – проти правосуддя, по 1,1% – проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина та у сфері господарської діяльності.

Упродовж січня–жовтня п.р. обліковано 226 умисних тяжких тілесних ушкоджень (на 1,8% більше, ніж торік), 152 очевидні умисні вбивства і замахи на вбивство (на 4,8% більше) та 16 зґвалтувань і замахів на зґвалтування (на 40,7% менше).

Порівняно з відповідним періодом 2016р. кількість випадків крадіжок (22,1 тис.), шахрайств (2,1 тис.), грабежів (1,8 тис.) та розбоїв (208) зменшилася на 6,7%, 18,7%, 38% та 35,2% відповідно; кількість випадків хабарництва (106) збільшилася  на 19,1%.

Правоохоронними органами за 10 місяців 2017р. закінчено 9 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, вчинені 9 організованими групами з 41 особи.

Упродовж січня–жовтня п.р. потерпіло від злочинів 29,9 тис. осіб (на 12,6% менше, ніж у відповідному періоді 2016р.), з числа яких 10,8 тис. – жінки, 1,8 тис. – особи похилого віку та інваліди І і ІІ груп, 268 – неповнолітні та 162 – діти до 14 років. Найбільша кількість потерпілих (20,2 тис.) – від крадіжок, серед яких третина – жінки. У дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, на території області постраждали 828 осіб.

Усього внаслідок злочинних діянь загинули 450 осіб, з них 27,1% було вбито; 13,8% загинули внаслідок дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних зі злочинами, 12,7% – у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень.

Серед виявлених осіб (9,2 тис.), що вчинили злочини, 41,7% раніше вже ставали на злочинний шлях, з яких три чверті мали незняту або непогашену судимість, 8,4% скоїли їх у групі, 6% знаходились у стані алкогольного сп’яніння. З числа осіб, причетних до кримінальних правопорушень, 12,1% – жінки, 2,1% – неповнолітні. Питома вага підозрюваних працездатних осіб, які на момент учинення злочину не працювали і не навчалися, становила 73,2%, безробітних – 7,4%.

 

Внутрішня торгівля

 

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–жовтні 2017р. склав 57,3 млрд.грн, що у порівнянних цінах становило 107,4% обсягу січня–жовтня 2016р. Оборот у жовтні 2017р. дорівнював 6,5 млрд.грн і перевищив обсяги жовтня 2016р. на 7,4%, вересня  2017р. – на 3,5%.

Роздрібний товарооборот підприємств (юридичних осіб), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–жовтні 2017р. склав 44,3 млрд.грн, що у порівнянних цінах на 6,7% більше від показника відповідного періоду попереднього року.Роздрібний товарооборот у жовтні 2017р. становив 5 млрд.грн і  проти жовтня 2016р. збільшився  на 7,3%, проти вересня 2017р. – на 3,8%.

 

Капітальні інвестиції

 

У січні–вересні 2017р. підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 25,6 млрд.грн капітальних інвестицій, що у порівнянних цінах на 29,3% більше відповідного показника січня–вересня 2016р.

Найвагомішу частку з них (98,7% загального обсягу) становили інвестиції у матеріальні активи.

Головним джерелом інвестування залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 89,2% загального обсягу. Частка інвестицій, профінансованих з державного та місцевих бюджетів, становила 6,8%.

У загальному обсязі капітальних вкладень більше половини (58,9%) складають інвестиції, освоєні промисловими підприємствами.

Також значну частину капітальних інвестицій було спрямовано у розвиток підприємств сільського, лісового та рибного господарства (9,8% загального обсягу), що здійснювали операції з нерухомим майном (9,3%), оптової і роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (5,9%), транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (4,1%). Заклади державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування використали 5,8% усіх укладень.

Незначними залишаються вкладення організацій, закладів і установ соціальної сфери: охорони здоровя та надання соціальної допомоги, освіти, мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (0,6%).

 

Сільське господарство

 

У січніжовтні 2017р. індекс сільськогосподарської продукції порівняно з січнем–жовтнем 2016р. становив 100,4%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 103,5%, у господарствах населення 96,1%.

Станом на 1 листопада 2017р. із зібраної площі одержано 3,5 млн.т зерна (у початково оприбуткованій вазі), що на 5,5% більше, ніж на відповідну дату попереднього року. З кожного гектара обмолоченої площі одержано по 32,6 ц зерна (на 1,6% більше, ніж  торік).

На початок листопада 2017р. кукурудзу на зерно зібрано на 298,9 тис.га, з цієї площі одержано 949,5 тис.т зерна, при середній урожайності 31,8 ц з га (на відповідну дату у 2016р. було 34,5 ц з га). Соняшника намолочено 1146,9 тис.т, що на 4,7% менше минулорічного показника.

Усіма категоріями господарств накопано 567,7 тис.т картоплі, що на 5,6% менше, ніж на 1 листопада 2016р. Виробництво овочів скоротилося  на 4,6%  і склало 673,7 тис.т. Плодоягідної продукції зібрано 133,6 тис.т, або на 7,2% менше.

Господарствами населення одержано 94,5% загального обсягу виробництва картоплі, 90,6% овочів відкритого грунту, 93,1% плодів та ягід.

У січні–жовтні 2017р. господарствами всіх категорій реалізовано на забій 261,5 тис.т худоби та птиці (у живій масі), що на 7,3% більше порівняно з аналогічним періодом 2016р., вироблено 260,7 тис.т молока (на 6,5% менше) та отримано 713 млн.шт яєць (на 6,8% більше).

За розрахунками, на 1 листопада 2017р. поголів’я великої рогатої худоби становило 165,3 тис. голів (на 2,7% більше, ніж на 1 листопада 2016р.), у т.ч. корів – 72,8 тис. (на 1,4% менше); свиней – 418,5 тис. (на 11,9% менше), овець і кіз72,4 тис. (на 3,9% більше), птиці свійської майже 20 млн. голів (на 4,6% більше). Населенням утримувалося 78,3% загальної чисельності великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 79,7%, свиней – 28,1%, овець та кіз – 82,2%, птиці свійської – 24,5%.

Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції у січні–жовтні 2017р. порівняно з відповідним періодом 2016р. збільшився на 9,6%, у т.ч. продукції рослинництва – на 14,7%, продукції тваринництва, навпаки, зменшився на 17,2%.

Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації у січні–жовтні 2017р. порівняно з відповідним періодом 2016р. зросли на 10,8%, у т.ч. на продукцію тваринництва – на 22,3%, рослинництва – на 9,3%.

На 1 листопада 2017р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання, перероблення зернових та зернобобових культур, було в наявності 1282,7 тис.т зерна (на 4,8% менше проти 1 листопада 2016р.), у т.ч. 833,7 тис.т пшениці, 309,7 тис.т кукурудзи, 82,9 тис.т ячменю,4,6 тис.т жита. Безпосередньо у сільськогосподарських підприємствах зберігалося 743,3 тис зерна (на 5,2% менше), у т.ч. 468,9 тис.т пшениці,
160,7 тис.т кукурудзи, 73,2 тис.т ячменю. Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 539,4 тис зерна (на 4,3% менше).

Запаси насіння соняшнику становили 707,2 тис.т (на 12,2% менше, ніж на 1 листопада 2016р.). Безпосередньо в аграрних підприємствах (крім малих) зберігалося 428,2 тис.т (на 5,1% менше); в підприємствах,що здійснюють його перероблення та зберігання – 279 тис.т (на 21,3% менше, ніж торік).

 

Промисловість

 

Індекс промислового виробництва області за січень–жовтень 2017р. проти січня–жовтня 2016р. склав 99%.

Серед товаровиробників-переробників зростання рівня випуску продукції зафіксовано у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання; коксу та продуктів нафтоперероблення; гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої  мінеральної продукції; харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів; виготовленні виробів з деревини, паперу та поліграфічній діяльності; у машинобудуванні, крім ремонту і монтажу машин і устатковання (індекси 100,5–141,6%).

Водночас скорочено темпи випуску продукції у текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (індекс – 87,7%), також хімічних речовин і хімічної продукції (98,4%).

У галузі з випуску харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у січні–жовтні 2017р. темп випуску продукції порівняно з січнем–жовтнем 2016р. збільшено. Зростання обсягів виготовленої продукції спостерігається на підприємствах з виробництва молочних продуктів, олії та тваринних жирів, м’яса та м’ясних продуктів, перероблення та консервування фруктів і овочів, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів, інших харчових продуктів, напоїв.

При цьому скорочено обсяги виготовлення хліба, хлібобулочних і борошняних виробів, перероблення та консервування риби, виробництва готових кормів для тварин.

Підприємствами галузі збільшено обсяги виготовлення виробів макаронних, локшини та виробів борошняних подібних (на 1,5%), соків фруктових та овочевих (на 4,6%), молока рідкого обробленого (на 4,8%), джемів, желе фруктових, пюре та паст фруктових чи горіхових (на 5,6%), мяса свійської птиці замороженого (на 6,8%), печива солодкого і вафлів (на 7,1%), тістечок (на 7,3%), м’яса свійської птиці свіжого чи охолодженого (на 9,6%), шоколаду та готових харчових продуктів, що містять какао (крім какао-порошку підсолодженого), у пакованнях масою менше 2 кг (на 9,7%), борошна (на 10,7%), напоїв безалкогольних (на 13,4%), тортів (на 17%), пряників та виробів подібних (на 18,8%), виробів кондитерських цукрових (у т.ч. шоколаду білого), що не містять какао (на 19,2%), виробів ковбасних (на 19,7%), круп (на 20,4%), сирів сичужних та плавлених (на 30,7%), масла вершкового (на 34,2%), риби, у т.ч. філе, копченої (в 1,5 раза), соусів і продуктів для приготування соусів; приправ та прянощів змішаних інших (крім соєвого соусу, кетчупу і соусів томатних інших, борошна та порошку гірчичних, гірчиці готової) (в 1,6 раза).

Водночас зменшено випуск вод натуральних мінеральних негазованих (на 2,4%), хліба та хлібобулочних виробів, нетривалого зберігання (на 2,9%), горіхів, арахісу та насіння, смажених, солених чи приготованих в інший спосіб (на 4%), йогурту та інших ферментованих чи сквашених молока та вершків (на 4,9%), м’яса свиней свіжого чи охолодженого (на 8%), кормів готових для тварин, що утримують на фермах, крім борошна та гранул із люцерни (на 9,1%), вод натуральних мінеральних газованих (на 10,5%), олії соняшникової нерафінованої та її фракцій (крім хімічно модифікованих) (на 11,6%), хлібців хрустких, сухарів, грінок та виробів подібних підсмажених (на 13,4%), сирів свіжих неферментованих (недозрілих і невитриманих; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир) (на 17,6%), виробів здобних (булочок підвищеної калорійності, лісткових, рулетів з маком, рогаликів тощо) (на 24,5%), риби сушеної і вяленої (на 28,5%), м’яса великої рогатої худоби свіжого чи охолодженого (на 32,3%).

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів рівень виготовлення продукції у січні–жовтні 2017р. порівняно з січнем–жовтнем 2016р. зменшено.

Виробниками галузі скорочено обсяги випуску брюк та бриджів з тканини бавовняної (крім джинсових, трикотажних, виробничих та професійних), жіночих та дівчачих (на 2,8%), взуття (на 7,8%), блузок, сорочок та батників і суконь (крім трикотажних), жіночих та дівчачих (відповідно на 10,6% та 11,6%), комплектів і костюмів, піджаків та блейзерів, брюк, бриджів чоловічих та хлопчачих з тканини бавовняної або з волокон синтетичних або штучних, виробничих та професійних (на 13,6%, 40,8% та 47,6% відповідно), трикотажу спіднього (на 25,2%), жилетів, анораків, лижних курток, курток вітрозахисних та подібних виробів (крім піджаків та блейзерів, трикотажних, просочених, з покриттям, ламінованих або гумованих), чоловічих та хлопчачих (на 31,8%), пальт, півпальт, накидок, плащів, анораків, плащів та курток вітрозахисних, курток теплих, уключаючи лижні, та виробів подібних, крім трикотажних, жіночих та дівчачих (на 36,5%) при одночасному їх зростанні у випуску матеріалів нетканих та виробів з матеріалів нетканих, крім одягу (на 10,6%), одягу іншого (крім трикотажного) (на 22,5%), одягу, виготовленого із фетру, повсті або нетканих матеріалів, текстильних матеріалів просочених або з покриттям (на 39,7%), білизни постільної (на 48,8%), жакетів та блейзерів (крім трикотажних), жіночих та дівчачих (в 1,6 раза), брюк та бриджів з тканини з волокон синтетичних або штучних (крім трикотажних, виробничих та професійних), чоловічих та хлопчачих (у 2,1 раза).

У галузі з виготовлення виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності у січні–жовтні 2017р. темп випуску промислової продукції порівняно з січнем–жовтнем 2016р. зріс. Товаровиробниками збільшено виробництво паперу і картону гофрованих, у рулонах або в аркушах (на 5,4%), коробок та ящиків, з паперу або картону гофрованих (на 5,9%), коробок та ящиків, складаних, з паперу або картону негофрованих (на 12,1%), шпалер та виробів з паперу для покриття стін подібних; паперу прозорого для вікон (на 13,7%), виробів столярних та конструкцій будівельних, з деревини (крім вікон, дверей балконних та їх рам, дверей та їх коробок та порогів, паркета, опалубки для бетонних будівельних робіт, гонта і дранки покрівельних) (на 23,6%), вікон та їх рам, дверей балконних та їх рам, дверей та їх коробок та порогів, з деревини (на 29,3%), паливних брикетів та гранул з деревини та іншої природної сировини (на 39,5%) при одночасному зменшенні виробництва деревини уздовж розпиляної чи розколотої, розділеної на частини чи лущеної, завтовшки більше 6 мм; шпал з деревини для залізничних чи трамвайних колій, непросочених (на 1,3%), випуску газет, журналів та видань періодичних, які виходять менше чотирьох разів на тиждень, віддрукованих (на 6,1%), виробництва мішків та пакетів з паперу (на 14,5%), піддонів, ящикових піддонів та інших вантажних щитів, з деревини (на 19,4%).

У промисловому виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення зросли обсяги випуску коксу й напівкоксу із вугілля кам’яного;коксу газового (на 4,8%), смол камяновугільних, буровугільних або торфяних; смол мінеральних інших (на 10,2%).

Підприємствами з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції у січні–жовтні 2017р. не досягнуто рівня виготовлення продукції відповідного періоду 2016р. Виробниками галузі зменшено випуск водню, аргону, газів інертних, азоту і кисню (на 5,1%), кислоти сірчаної в перерахунку на Н2SO4 (на 6,2%), фарб та лаків на основі поліефірів, акрилових і вінілових полімерів, у неводному середовищі; розчинів (на 7,2%), лосьйонів та засобів для догляду за волоссям інших, н.в.і.у. (крім шампунів, засобів для завивки чи випрямлення волосся, лаків для волосся) (на 24,1%), шампунів (на 26,3%).

Водночас зріс випуск засобів мийних та засобів для чищення (на 2,5%), клеїв (на 6,2%), сульфату амонію (на 6,5%), фарб та лаків на основі акрилових або вінілових полімерів, у водномусередовищі (на 7,6%), масел та продуктів високотемпературноїперегонки (дистиляції) смол кам’яновугільних інших, продуктів подібних (на 14,1%), мила, речовин і засобів поверхнево-активних органічних, що їх використовують як мило; паперу, вати, повсті, фетру і матеріалів нетканих, просочених або покритих милом чи мийним засобом (на 29%) та полімерів вінілхлориду або олефінів галогенованих інших, у первинних формах (на 46,1%).

Перевищено показник випуску продукції січня–жовтня 2016р. виробниками гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції. Ними збільшено виробництво розчинів бетонних, готових для використання (на 0,9%), мішків та пакетів (у т.ч. конусоподібних), з полімерів етилену (на 2,1%), виробів будівельних з пластмас (на 3,1%), посуду столового і кухонного, інших виробів домашнього вжитку та виробів для туалетних кімнат, з пластмас (на 4%), бутлів, пляшок, флаконів, фляг та виробів подібних, з пластмас (на 4,1%), кришок та ковпачків для закупорювання пляшок, з пластмас (на 4,5%), виробів з гуми вулканізованої іншої, н.в.і.у.; гуми твердої в усіх формах та виробів з неї; покриття для підлоги та килимків, з гуми вулканізованої поруватої (на 13,5%), деталей зєднувальних та фурнітури для меблів, транспортних засобів та виробів подібних, з пластмас (на 23%),блоків дверних й віконних, з пластмас (на 29,5%), елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону або каменю штучного (на 33,5%), каменю декоративного і будівельного обробленого іншого і виробів з нього; гранул та порошку із каменю природного іншого, штучно забарвлених; виробів з агломерованого сланцю (у 2 рази), виробів багатошарових ізолюючих зі скла (у 2,3 раза).

При цьому скорочено виробництво блоків та цегли з цементу, бетону або

каменю штучного для будівництва (на 1,2%), плит, листів, плівок, фольги і стрічки, з пластмас, неармованих або незєднаних з іншими матеріалами (на 15,9%), вапна негашеного, гашеного та гідравлічного (на 21,5%), гуми невулканізованої та виробів з неї; гуми вулканізованої, крім гуми твердої, у вигляді ниток, корду, пластин, листів, стрічок, прутків і профілів (на 31,5%).

У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, рівень випуску промислової продукції зріс. Товаровиробниками галузі збільшено обсяги виготовлення феросплавів (на 3,8%), профілів незамкнутих, отриманих холодним штампуванням чи гнуттям, зі сталі нелегованої (на 8,1%), труб та трубок, профілів порожнистих зі сталі (на 19,5%), форм; опок для лиття металів; піддонів ливарних; моделей ливарних (в 1,7 раза), конструкцій збірних будівельних з чавуну чи сталі (в 1,8 раза) при одночасному зменшенні виробництва дроту зі сталі (на 3,5%), прокату готового чорних металів (на 6,7%), сталі без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям (на 8,8%), чавуну (на 15,6%), напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям (на 19,8%), котлів центрального опалення для виробництва гарячої води чи пари низького тиску, з металів чорних (на 44,1%), фітингів для труб і трубок, зі сталі, нелитих (на 65,5%).

У машинобудуванні у січні–жовтні 2017р. порівняно з відповідним періодом 2016р. показник динаміки роботи галузі зріс. Так, на потужностях підприємств області збільшено випуск машин для приготування кормів для тварин (на 8,9%), приладів для вимірювання електричних величин та іонізуючого випромінювання (на 11,4%), валків до прокатних станів (на 15,3%), трансформаторів електричних (на 23,1%), суден прогулянкових та спортивних, надувних (на 30,4%), апаратури електричної для комутації або захисту електричних схем на напругу не більше 1000 В (на 33,9%), апаратури електричної для комутації або захисту електричних схем на напругу більше 1000 В та клапанів редукційних, регулювальних, зворотніх та запобіжних (в 1,7 раза кожного), панелей комутаційних та інших комплектів електричної апаратури для комутації або захисту, на напругу не більше 1000 В (у 2,1 раза), колес зубчастих та передач зубчастих; гвинтів ходових кулькових та роликових; коробок передач і перемикачів швидкості інших (у 2,4 раза), вагонів вантажних та вагонів-платформ, залізничних або трамвайних, несамохідних (у 3,2 раза), приладів для контролю інших фізичних характеристик (у 6,1 раза). При цьому зменшено виготовлення вантажопідіймачів та конвеєрів пневматичних та іншої безперервної дії, для товарів і матеріалів (на 12,1%), пристроїв електромонтажних (на 13,6%), помп відцентрових, інших для перекачування рідин; помп інших (на 14,6%) машин для сортування, подрібнення, змішування та подібних видів оброблення ґрунту, каменю, руд і речовин мінеральних інших (на 20,5%), розпушувачів та культиваторів (на 35%).

У сфері з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря індекс промислової продукції дорівнював 80,4%. Генерація електроенергії підприємствами області у січні–жовтні 2017р. склала 4306,9 млн.кВт·год, зменшившись порівняно з січнем–жовтнем 2016р. на 40,7%.

За січень–вересень 2017р. промисловими підприємствами-учасниками короткотермінових обстежень реалізовано продукції (товарів, послуг) на суму 297,6 млрд.грн, що відповідає найбільшому за вагою вкладу до загальноукраїнського обороту від промислової діяльності (19,5%).

 

Будівництво

 

У січні–жовтні 2017р. підприємствами області виконано будівельних робіт власними силами на суму 6,7 млрд.грн. Індекс будівельної продукції до відповідного періоду попереднього року дорівнював 128,5%.

Частка Дніпропетровщини у загальнодержавному обсязі будівельних робіт становила 9,1%, що відповідає четвертому місцю серед регіонів країни.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переозброєння склали 59,8% загального обсягу, решта – з капітального і поточного ремонтів (23,2% та 17% відповідно).

У січні–вересні 2017р. на території області прийнято в експлуатацію житлові будинки загальною площею 250,5 тис.м2, що на 24% більше, ніж у відповідному періоді 2016р.

Майже дві третини (64,1%) загального обсягу житла введено в експлуатацію у будинках із двома й більше квартирами, 35,8% – в одноквартирних будинках, 0,1% – в гуртожитках.

 

Транспорт і зв’язок

 

У січні–жовтні 2017р. підприємствами транспорту перевезено 84,8 млн.т вантажів, що на 2% менше обсягу перевезень у січні–жовтні попереднього року. Вантажооборот зменшився на 3,2% та склав 21,6 млрд.ткм.

Послугами пасажирського транспорту скористались 267,3 млн. пасажирів, що на 2,6% більше, ніж у відповідному періоді 2016р. Пасажирооборот зріс на 4,7% і дорівнював 4409,4 млн.пас.км.

У січні–жовтні 2017р. залізницею було відправлено 69,5 млн.т вантажів, що на 3,1% менше, ніж у січні–жовтні 2016р. Вантажооборот зменшився на 5,3% та становив 19 млрд.ткм. Залізничним транспортом обслуговано 12 млн. пасажирів (зменшення на 7,3%), пасажирооборот склав 1538,3 млн.пас.км (зростання на 3,1%).

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням фізичних осіб-підприємців) було доставлено 14,8 млн.т вантажів, що на 3,1% більше рівня січня–жовтня попереднього року. Вантажооборот зріс на 15,9% і дорівнював 2572,3 млн.ткм. Автотранспортом області перевезено 96,5 млн. пасажирів, пасажирооборот склав 1789,9 млн.пас.км, що відповідно на 15,5% та 14,1% більше порівняно з аналогічним періодом 2016р.

Трамвайно-тролейбусним парком обслуговано 152,4 млн. пасажирів (зменшення на 3,4%).

Метрополітеном перевезено 6,3 млн. пасажирів. Цей показник збільшився у порівнянні з січнем–жовтнем 2016р. на 1,9%.

Загальний обсяг доходів (виручки) від реалізації послуг операторів, провайдерів телекомунікацій та поштового зв’язку у січні–вересні 2017р. становив 2308,1 млн.грн, у т.ч. населенню – 1576,2 млн.грн.

Найбільші частки припадали на доходи від надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку – 68,9%, інтернет-послуг – 11,3%, поштової та кур’єрської діяльності – 5,9%, фіксованого телефонного зв’язку – 4,9%, від трансляції, ретрансляції теле- та радіопрограм, технічного обслуговування й експлуатації обладнання в мережах мовлення, радіозв’язку – 3,7%.

 

Зовнішньоекономічна діяльність

 

Обсяги експорту товарів та послуг області у січні–вересні 2017р. становили 5250,3 млн.дол. США, імпорту – 3527,5 млн.дол., і порівняно з відповідним періодом 2016р. експорт збільшився на 20,3%, імпорт – на 27,7%. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу дорівнювало 1722,8 млн.дол. (у січні–вересні 2016р. також позитивне – 1604,4 млн.дол.).

У січні–вересні 2017р. обсяг експорту товарів становив 5154,1 млн.дол., імпорту - 3336,9 млн.дол. У порівнянні з січнем–вереснем 2016р. експорт збільшився на 21,7% (на 917,5 млн.дол.), імпорт – на 33,1% (на 829,7 млн.дол.). Позитивне сальдо склало 1817,2 млн.дол. (у січні–вересні 2016р. теж позитивне – 1729,4 млн.дол.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту дорівнював 1,5 (у січні–вересні 2016р. – 1,7).

Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами зі 155 країн світу.

Основу товарної структури експорту області складали чорні метали (44,4% загального обсягу) та руди, шлак і зола (24,9%).

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 1681,4 млн.дол., або 32,6% від загального обсягу експорту (у січні–вересні 2016р. – 1210,3 млн.дол., або 28,6%), та збільшився проти відповідного періоду 2016р. на 471,1 млн.дол., або на 38,9%. Найвагоміші частки в обсязі експорту припадали на руди, шлак і золу – 38,3% та чорні метали – 26,5%.

Найбільші експортні поставки товарів серед країн-членів ЄС здійснювалися до Польщі (на 375,8 млн.дол.), Словаччини (на 214,8 млн.дол.), Італії (на 169,9 млн.дол.), Румунії (на 158,7 млн.дол.), Чехії (на 146,9 млн.дол.), Угорщини (на 142,4 млн.дол.); серед інших країн світу – до Китаю (на 527,8 млн.дол.), Російської Федерації (на 482,8 млн.дол.), Туреччини (на 447,1 млн.дол.), Єгипту (на 265,1 млн.дол.).

Основу товарної структури імпорту області складали палива мінеральні; нафта та продукти її перегонки (30,8% загального обсягу), машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання (14,2%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (11%) та недорогоцінні метали та вироби з них (10,9%).

Імпорт товарів з країн Європейського Союзу становив 1071,9 млн.дол., або 32,1% від загального обсягу імпорту (у січні–вересні 2016р. – 891,1 млн.дол., або 35,5%), та збільшився у порівнянні з січнем–вереснем 2016р. на 180,8 млн.дол., або на 20,3%. Найзначніша питома вага в обсязі імпорту припадала на палива мінеральні; нафту і продукти її перегонки – 22%, машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 18,7% та фармацевтичну продукцію – 17,2%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Польщі (на 255 млн.дол.), Німеччини (на 241,8 млн.дол.), Італії (на 90,8 млн.дол.), Франції (на 53,2 млн.дол.), Греції (на 51,6 млн.дол.); серед інших країн світу – з Російської Федерації (на 810,5 млн.дол.), Китаю (на 447,3 млн.дол.), США (на 218,9 млн.дол.).

У січні–вересні 2017р. обсяги експорту та імпорту послуг дорівнювали 96,2 млн.дол. та 190,6 млн.дол. відповідно. Порівняно з січнем–вереснем 2016р. експорт скоротився на 25,7% (на 33,3 млн.дол.),імпорт – на 25,1% (на 63,9 млн.дол.). Від’ємне сальдо становило 94,4 млн.дол. (у січні–вересні 2016р. також від’ємне – 125 млн.дол.).

У порівнянні з відповідним періодом попереднього року коефіцієнт покриття експортом імпорту не змінився і дорівнював 0,5.

Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами зі 144 країн світу.

У структурі експорту послуг переважали транспортні послуги (30,2% загального обсягу експорту), у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні (28,7%) та ділові (14,1%).

Обсяг експорту послуг країнам ЄС становив 41,6 млн.дол., або 43,2% від загального обсягу експорту (у січні–вересні 2016р. – 39,3 млн.дол., або 30,4%), та зріс порівняно з січнем–вереснем 2016р. на 2,3 млн.дол.,або на 5,7%. Зокрема, зросли обсяги транспортних послуг у 2,5 раза та з переробки матеріальних ресурсів – у 2,2 раза.

Головними партнерами в експорті послуг серед країн-членів Європейського Союзу були Велика Британія, Кіпр, Данія, Німеччина, Австрія та Бельґія, на які припадало 34,7% від загального обсягу області; серед інших країн світу – США та Російська Федерація – 39,1%.

Основу структури імпорту послуг області складали роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності (30,7% загального обсягу імпорту), ділові (27,1%), пов’язані з фінансовою діяльністю (16%) та транспортні (14,8%).

Імпорт послуг із країн ЄС становив 145 млн.дол., або 76,1% від загального обсягу (у січні–вересні 2016р. – 189 млн.дол., або 74,3%), та зменшився проти відповідного періоду 2016р. на 44 млн.дол., або на 23,3%. Зокрема, за рахунок скорочення у 5,7 раза обсягів послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю.

Серед країн ЄС головними партнерами в імпорті послуг були Люксембурґ, Кіпр, Велика Британія та Німеччина, їх обсяги склали 56,9% від загального обсягу області; серед інших країн світу – Російська Федерація та США – 12,6%.

 

Споживчі ціни

 

Індекс споживчих цін по Дніпропетровській області у жовтні 2017р. до попереднього місяця склав 100,9%, з початку року – 111,0%.

У жовтні 2017р. продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 0,9%. Найбільше зросли ціни на яйця та сало (на 13,9% та 12,2% відповідно); у межах 4,6–1,3% – на молоко, масло, сири, сметану, хліб, м’ясо та м’ясопродукти, кисломолочну продукцію. Водночас на 7,3–1,5% знизилися ціни на цукор, крупи гречані, фрукти, маргарин, овочі, рис.

Алкогольні напої дорожче коштували на 1,7%, тютюнові вироби – на 1,6%.

Підвищення цін на транспорт у цілому на 1,8% в основному спричинено зростанням вартості палива та мастил на 3,8%. Разом з цим відбулося здешевлення перевезень залізничним пасажирським транспортом на 6,8%.

У сфері зв’язку ціни збільшилися на 0,9% внаслідок подорожчання місцевого телефонного зв’язку на 6,7%.

За січень–жовтень п.р. ціни на продукти харчування та безалкогольні напої підвищилися на 14,6%. Найсуттєвіше (на 45,8–23,6%) подорожчали сало, м’ясо та м’ясопродукти, фрукти, овочі; у межах 16,0–5,1% – сметана, рис, масло, кисломолочна продукція, сири, молоко, оливкова олія, кондитерські вироби з борошна, хліб, кондитерські вироби з цукру. У той же час подешевшали крупи гречані (на 23,3%), цукор (на 1,7%).

Алкогольні напої, тютюнові вироби стали дорожчими на 19,5%, зокрема, тютюнові вироби – на 33,8%, алкогольні напої – на 11,6%.

Плата за житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива збільшилася на 7,1%, у т.ч. за утримання будинків та прибудинкових територій – на 31,0%, електроенергію – на 28,1%, водопостачання – на 10,8%, каналізацію – на 5,6%, природний газ – на 1,2%.

У сфері охорони здоров’я ціни підвищилися на 4,0%, а саме: на послуги лікарень – на 9,9%, амбулаторні послуги – на 9,1%, фармацевтичну продукцію – на 2,5%.

Зростання цін на транспорт у цілому на 9,7% стало наслідком подорожчання палива та мастил (на 13,8%), транспортних послуг (на 10,3%), автомобілів (на 3,9%).

Крім того, на 13,3–5,5% збільшилися ціни на послуги закладів освіти, ресторанів та готелів, одяг і взуття, у сфері звязку.

 

 

Головне управління статистики

у Дніпропетровській області

 

 
 
Про Головне управління  ::  Діяльність Головного управління   ::  Доступ до публічної інформації   ::  Нормативно-правова база  ::  Корисна інформація
 Статистична звітність  ::  Терміни подання звітності  ::  Перепис населення 2001  ::  Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України
Новини  ::  Публікації   ::  Соціально-економічне становище   ::  Експрес-випуски ::  Пресвипуски  ::  Статистична інформація 
Замовлення статистичної інформації  ::  Конкурс на зайняття посад державної служби
Copyright © 2005-2024
Головне управління статистики у Дніпропетровській області